Водію початківцю

По грязі краще з розгону, але найголовніше — без зупинка, оскільки другий раз можна вже і не рушити — колеса забуксують. А аби цього не сталося, не треба давати дуже великі оберти. Якщо все-таки це сталося, не слід буксувати до диму з-під коліс. Колеса зариваються ще глибше, і тоді вже точно самому не вибратися. Краще спробувати вибратися назад по власних слідах. Якщо невдача, то доведеться відкопувати колеса, роблячи для них штучну колію, і підкладати хмиз, дошки, ножний килимок. Деякі підкладають чохли з сидінь і навіть одяг. Інколи допомагає посадка пасажирів на заднє сидіння або на капот (якщо машина передньопривідна). Якщо все це не допомогло, залишається узяти буксирний трос. Автоаматори, знаходячись в повному розладі, часто чіпляють трос за бампер замість спеціальних гачків. Це украй легковажно. Бампер напевно помнеться, ще крила прихопить. Рульова тяга, стабілізатор, важелі-підвіски, задній міст теж краще не чіпати. Лише задня ресора (це в «Волги» і «Москвича») ще зійде для підведення троса, а найправильніше — штатні місця кріплень. До чіпання на буксирі обом водіям потрібно домовитися про сигнали. Наприклад, один довгий гудок — поповільніше, два коротких — зупинка. Особлива увага на поворотах, аби трос не захлеснувся і не пошкодив облицювання. Їзда по узгір’ю не приносить задоволення. Здається, що зараз машина перекинеться. Але для легкових автомобілів це маловірогідно, швидше, машина сповзе. Якщо узгір’я вологе, краще не їхати, автомобіль сповзатиме, причому як боком, так і задом.
Через невелику річку з нев’язкими і некрутими берегами можна переїхати. Але треба перш за все поміряти глибину і визначити, чи не в’язке дно. Для звичайного легкового автомобіля допустима глибина — не більше половини висоти колеса. Уважно оглянете протилежний берег — чи візьме його машина. Для передньопривідних автомобілів це завдання легше. Обережно спустимося до води і плавно, із збільшеним газом (аби уникнути попадання води в глушник) здолаємо брід. Деякі намагаються робити це з розгону. В результаті піднімається висока хвиля, яка глушить двигун. А знову пустити його у воді, як правило, — порожня затія.
У глибокому снігу, як і в піску, автомобіль в’язне, колеса легко буксують. Добре, якщо є колія, а так рухатися — без ланцюгів на колесах, та ще на звичайних шинах (не «сніжинках») — справа безнадійна і небезпечна. Шип тут особливого ефекту не дають. До речі поговрим про шини. Дослідні водії підвищують прохідність своїх автомобілів по в’язких дорогах, знижуючи наполовину (і навіть більш) тиск в шинах. Вони розплющуються і, як лижі, не дають автомобілю утопати в снігу, піску. Отже можна спробувати і цей старовинний спосіб.

Далека дорога